С. І. Мазурок , педагог -  організатор закладу загальної середньої освіти I –III cтупенів №4  Жашківської  міської ради.

НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРИОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ПРІОРИТЕТНИЙ НАПРЯМ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОГО ГРОМАДЯНИНА – ПАТРІОТА.

Анотація. У статті розглядаються особливості громадянського виховання в умовах розбудови української державності,висвітлюються актуальні проблеми виховання громадянина – патріота.

Як відомо, розбудова української держави,ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина і  патріота рідної землі. Лише люди, безмежно віддані українській національній ідеї , здатні відстояти незалежність, вивести із тимчасових соціально – економічних труднощів на шлях прогресу і процвітання. Зазначимо, що проблема виховання громадянина – патріота постала перед людством тоді,коли виникла перша держава. І актуальною вона буде до тих пір, поки держава існуватиме як соціальний інститут. Адже існує пряма залежність між державою і людиною. Якісно нову демократичну державу можуть створювати лише свідомі громадяни, які люблять Україну,свій народ, націю і готові самовіддано служити їх інтересам. Сьогодні виховання в молоді почуття любові до Батьківщини, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції належить до проблем державного масштабу. Допомогти в цьому  підростаючому поколінню покликане громадянське виховання як складова національного виховання. В закладах освіти готуємо молодь до участі в розв’язанні сьогоденних і перспективних завдань держави, до управління нею та виконання функцій робітника та господаря, керівника та виконавця, громадського діяча та  захисника Батьківщини. Формуємо такі особистісні риси, як громадянська свідомість, відповідальність та активність, громадянський обов’язок і громадянська гідність.

Слід зауважити, що ідеї громадянського виховання в сучасних умовах  дедалі більше одержують підтримку  педагогічної громадськості та учнівської молоді області. Головним результатом стає соціальний досвід , що складається як із практичних навичок участі у суспільному житті, так і рівня розвитку громадянських якостей особистості. Зростає  значення громадянського виховання  в умовах демократії. Досвід набувається як  у процесі навчання,так і в ході позакласної роботи. За словами В.Сухомлинського «Вдихаємо в юну істоту душу громадянина – значить,передаємо не тільки радість, захоплення, гордість за все те,що становить собою наші святині, а й сердечний біль,тривогу, турботу за долю цих святинь – свободу і незалежність, честь і велич, багатство і славу нашої улюбленої  Вітчизни». Сьогодні виховуємо молодь,яку любить свій народ,Україну, готові самовіддано захищати і розбудовувати її як суверенну , незалежну,демократичну,правову і соціальну державу. Аналіз сучасної шкільної практики  показує, що значна  частина педагогів  переконана в тому,що становлення патріотизму , національної свідомості юних громадян має стати  центральним нервом усієї діяльності школи, а недостатня увага до цього надзвичайно важливого аспекту  сприяє поглибленню духовної кризи  молодих поколінь. « Серед виховних напрямів сьогодні найбільш  актуальними є  патріотичне, громадянське  виховання як  стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвали для формування свідомості нинішніх і прийдеш них поколінь…»(Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді). На уроках та   в позакласній роботі учні  усвідомлюють свою місію – бути гідним громадянином своєї держави, справжнім патріотом. Молодь має володіти політичною культурою , критичним мисленням, здатністю самостійно здійснювати свій вибір. Місія молоді , свідомого громадянина – патріота – не руйнувати правопорядок, а берегти, правильно й терпляче удосконалювати його зміст. Тому надзвичайно важливо , щоб сьогоднішні старшокласники усвідомили, що  це вони як громадяни своєї держави опосередковано є творцями закону.  Від їх свідомої  життєвої позиції , уміння вибирати залежать права й обов’язки, добробут і мир, незалежність держави. Стало очевидним, що для виховання громадянина – патріота  необхідна виховна система  роботи , яка охоплювала б і навчальну, і позаурочну діяльність педагогів, батьків,школярів, громадськості,науковців, засобів масової інформації, суду і прокуратури, центрів зайнятості та здоров’я,  соціальної служби, інших державних інституцій. Віддані ідеї української державності  ми можемо і повинні озброїти учнів  суто громадянськими знаннями і навичками. сформувати у них громадянський досвід,  компенсувати в ньому брак того, що необхідно для повноцінного розвитку громадянськості, подолати чи послабити негативні впливи, організовано залучити школярів  до перетворення суспільного і етнічного середовища. Таким чином можна впевнено стверджувати, що вдало організована робота  може значною мірою сприяти ліквідації певних прогалин у національно – патріотичному вихованні. Формуємо в учнів високий рівень  національної свідомості та самосвідомості,почуття патріотизму,почуття гордості за приналежність до своєї Батьківщини.

В Україні історично склалася своя система виховання , яка максимально враховує  національні риси  й самобутність українського народу.  Виховання особистості  має бути спрямоване передусім  на розвиток патріотизму  - любові до свого народу, до України. Адже стабільність і могутність  держави багато в чому залежить  від патріотизму її громадян. Патріот – це  не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі ,  помилки,  невирішені проблеми, розуміє  суспільно – політичну ситуацію в країні і світі,проте не панікує , не носиться зі своїми  егоїстичними претензіями, не збирається тікати, а готовий долати перешкоди,зв’язати свою долю  з долею своєї країни.  Патріот це той, хто розуміє , що просто так ні свободи, ні прав ніхто не роздає, їх потрібно взяти самому. Інтегрування  України у загальноєвропейську спільноту , її реальне існування як незалежної держави  багато в чому будуть залежати від  свідомого вибору нового Парламенту, який делегуватиметься  сьогоднішніми старшокласниками, від їх патріотизму, національної і громадянської  самосвідомості, духовної зрілості. Проте в школах виховання патріотизму  поки що залишає бажати кращого. Виховання патріотизму молодих поколінь України залежить від натуралістичних,  ідеологічних, соціологічних, культурологічних  та інших чинників . В.О Сухомлинський  прагнув , щоб діти  бачили життя своєї Батьківщини очима  громадянина , кровно зацікавленого в її розквіті, славі, могутності. Справжній   патріотизм  нерозривний  із відповідальністю. Тому ми вчимо дітей відповідальності, правильно усвідомленого  обов’язку. А особиста  відповідальність  проявляється реально через  вчинки та діяльність. Формуймо в учнів громадянські погляди,  почуття і переконання, належну поведінку,єдність слова і діла. Виховна робота здійснюється за напрямом формування сучасного громадянина – патріота. Національно – патріотичне виховання  як пріоритетний напрям формування сучасного громадянина – патріота  не можливе без  демократизації шкільного життя , коли людина створює , споживає цінності, само розвиваючись як особистість , піднімається  на більш високий рівень свободи, реалізуючи свої політичні права. Демократизація виступає необхідною передумовою розвитку особистості , здатної приймати  рішення , висувати перед собою  особистісно  цінні та соціально значущі цілі й впроваджувати їх , виявляючи при тому достатній рівень активності. Виховання таких особистостей  виступає вимогою часу і запорукою побудови демократичної держави. Найкращою пропагандою демократичних цінностей , школою демократії  став шкільний парламент. Самоврядування , яке зміцнює колективістські зв’язки, виховуючи  якість лідера, ініціативність, активність, відповідальність, нагромаджує досвід, необхідний у майбутній діяльності. У нинішніх   умовах ініціативи , пошуку можливі і інші структури органів самоврядування.  Головне, що в центрі уваги  - особистість, її права, моральність, щоб учні були справжніми господарями в школі, щоб любили свій народ і Україну. Актуальність  національно – патріотичного виховання особистості в сучасному українському суспільстві великою мірою зумовлюється потребою державно творчих процесів на засадах гуманізму , демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні можливості для розвитку здібностей, досягнення цілей . Перед  педагогами  поставлене одне із пріоритетних завдань  - донести до учнівської молоді ідеологію української державності . Нам  необхідно працювати так, щоб випускники нашої школи  усвідомили те, що вони – громадяни України , щоб пишалися тим, що живуть і працюють у великій прадавній європейській  державі. Це завдання ми зможемо розв’язати  лише тоді, коли в процес  становлення нашої держави , її зміцнення включимо всі можливості предметів, які викладаємо. Проект  «Громадянин» активно залучає молодь до вирішення проблем, які стоять  перед суспільством. Вивчення школярами  актуальних проблем місцевої громади та  співробітництво , звернення до місцевих органів,публікації своїх пропозицій у ЗМІ, виступи по радіо, ТРК «Жасмін», збору інформації, дослідження проблем – ряд заходів, які заплановані проектом. Багато роботи ініціюють школярі : акції в рамках  національно – патріотичному виховання, зустрічі з воїнами АТО, виготовлення оберегів, листи, малюнки , збір коштів та предметів особистої гігієни, продуктів харчування тощо. Цікаві та змістовні відеоролики, диспути, круглі столи. Українське народознавство як додаткове джерело знань використовується на уроках. Гаслом роботи учнівського самоврядування в рамках національно – патріотичного виховання є вислів І. Франка «Нам пора  для України жити.»

Виховання у молодих поколінь почуття любові до Батьківщини , відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загально державного масштабу. І ми – педагоги ,готові спрямовувати свою роботу по напряму формування сучасного громадянина – патріота.